Здоров'я

Безпека життєдіяльності дітей влітку

https://www.youtube.com/watch?v=3z99AxqocVM

https://www.youtube.com/watch?v=crIwBVVg2WE 

Дидактична гра "Небезпечні предмети"

https://youtu.be/_QwOzub6M7M 

Безпека взимку

https://vseosvita.ua/2.21d2?rl=1603300

Що потрібно знати про скарлатину

Як вберегтися від грипу: пам'ятка для населення

В Україні спостерігається значне підвищення рівня захворюваності на грип, близьке до епідемічного. МОЗ України наголошує на необхідності дотримання заходів задля попередження зараження грипом та у разі захворювання.

Як можна заразитися вірусом грипу?

Від іншої хворої людини повітряно-краплинним, повітряно-пиловим шляхом (вірусні частки по повітрю переносяться від хворої людини до здорової під час розмови, кашлю, чхання), при тісному контакті (знаходження на відстані близько 2-х метрів).

Клінічні ознаки грипу:

- підвищення температури тіла - різке підвищення температури тіла більше 38°С без інших супроводжуючих симптомів вже може свідчити про появу грипу;
- головний біль,
- біль у м'язах, біль у горлі;
- кашель, нежить;
- закладення носа;
- в окремих випадках - блювота і понос.

Особливо небезпечним грип є для представників груп ризику!

Медичні групи ризику:

- діти до 5 років (особливо - діти до 2 років);
- вагітні жінки;
- люди віком від 65 років;
- люди з надмірною вагою;
- хворі на діабет;
- хворі на хронічні серцево-судинні захворювання;
- хворі на хронічні захворювання легенів;
- люди з іншими тяжкими хронічними захворюваннями.

Професійні групи ризику:

- медичні працівники,
- вчителі й вихователі,
- продавці,
- водії громадського транспорту,
- усі, хто працює в багатолюдних місцях.

У разі появи небезпечних симптомів усім, а особливо представникам груп ризику, потрібно обов'язково звернутися до лікувального закладу, пройти обстеження та при необхідності отримати лікування протягом перших двох діб з часу появи симптомів грипу. Вагітні жінки мають викликати свого лікуючого лікаря або сімейного лікаря телефоном.

Вакцинація: найефективніший засіб захисту!

Представники груп ризику мають бути вакциновані в обов'язковому порядку!

Найкращий час для проведення вакцинації - напередодні грипозного сезону (у вересні). Якщо такої можливості не було, то вакцинуватися можна і впродовж всього сезону. Всупереч поширеному міфу, це не ослаблює, а посилює здатність організму протистояти грипу.

Вакцинація показана лише за рекомендацією лікаря та проводиться лише в лікувальному закладі.

Як попередити зараження грипом?

- уникати контакту з особами, що мають прояви грипозної інфекції;
- обмежити відвідини місць великого скупчення людей;
- часто провітрювати приміщення;
- часто мити руки з милом;
- бажано не торкатися очей, носа або рота немитими руками;
- прикривати ніс і рот при чханні або кашлі одноразовою носовою серветкою, яку одразу після використання потрібно викинути;
- повноцінно харчуватися, висипатися, уникати перевтоми.

-при відвідуванні ринків, магазинів та користуванні громадським транспортом вдягати маску, яку слід міняти кожні 4 години.

- якомога частіше провітрювати та здійснювати вологе прибирання приміщення, в якому знаходитеся.

- перед виходом із дому, змастити носові ходи оксоліновою маззю, вазеліном або соняшниковою олією, а при поверненні додому ретельно прочистити ніс та прополоскати рот кипяченою водою.

- уникати рукостискань, поцілунків, обіймів

- дотримуватись теплового режиму (не переохолоджуватись та не перегріватись)

Про шкідливість самолікування

Руслан ГУЗЬКО. Лікар-педіатр, керівник напряму «МЦФЕР: Охорона здоров'я» Видавничого дому МЦФЕР, головний редактор журналу «Управління закладом охорони здоров'я»

Небажання батьків звертатися до лікаря в разі виникнення у дитини симптомів якогось захворювання пояснити легко. Комусь бракує на це часу або грошей, а декого дуже дратують черги в поліклініці. Тож іноді батьки намагаються самостійно або за порадами знайомих діагностувати захворювання та призначити дитині лікування. Тим часом таке самолікування може нашкодити її здоров'ю.

Нині не всі замислюються над шкідливістю самолікування, скільки б лікарі не застерігали про це. Тому, захворівши, не завжди звертаються до лікарів. Дехто намагається ставити діагнози за допомогою інтернету та обирати лікарські препарати за порадами знайомих. Така самовпевненість може нашкодити, особливо якщо так лікуватимуть дитину. Адже нефахівці не можуть знати, а отже і врахувати, що в різних захворювань симптоми бувають однаковими. Також один і той самий лікарський препарат на різних людей впливатиме по-різному.

Самостійне лікування не завжди сприяє одужанню або поліпшенню здоров'я та навіть може йому зашкодити. Чим же батьки намагаються виправдати застосування цього методу до дітей?

Причини самолікування

Основними причинами, які спонукають батьків удаватися до самостійного лікування дітей, є:

• обмежені фінансові можливості сім'ї;
• доступність медичної інформації;
• проблеми з доступністю медичної допомоги;
• недовіра батьків до лікарів;
• брак часу на відвідання лікаря.

Розглянемо деякі з цих причин докладніше.

Однією з найпоширеніших причин, що спонукає батьків удаватися до самолікування, є обмежені фінансові можливості сім'ї. За нинішнього економічного стану в країні та в умовах недостатнього фінансування галузі охорони здоров'я часто доводиться платити за консультацію лікаря. Та й загальна вартість лікарських препаратів, що потрібні для лікування захворювання, зростає чи не щодня. Тож деякі батьки бажають заощадити на відвідуванні лікаря. Утім, у підсумку усунення наслідків самолікування може виявитися дорожчим за консультацію лікаря та призначене ним лікування.

Стрімкому поширенню самолікування в наш час сприяє також доступність медичної інформації. Необмежений доступ до інтернету, друкованих медичних довідників та інструкцій для медичного застосування лікарських препаратів формує в батьків оманливу впевненість у тому, що діагностувати захворювання та призначити його правильне лікування можна самостійно. Нерідко на інтерактивних веб-сторінках можна поставити запитання щодо симптомів, які виникли у дитини, та вже за кілька хвилин отримати відповідь з думками сторонніх користувачів щодо можливого діагнозу та шляхів лікування. Однак найпершими з'являтимуться відповіді від інших батьків, що стикалися зі схожими проблемами у власних дітей. Проте лікарські препарати, що допомогли одній дитині, можуть бути протипоказані іншій.

Самолікування - це використання людиною лікарських препаратів, які є у вільному продажу, для профілактики та лікування порушень самопочуття та самостійно виявлених людиною захворювань.

Часом самостійне лікування дітей батьки пояснюють віддаленістю закладів охорони здоров'я від місця проживання та дефіцитом кваліфікованих лікарів. Мабуть, це єдині причини, що можуть пояснити доцільність самолікування. Адже іноді у дитини можуть виникати стани, за яких батьки мають вдатися до самолікування, аби полегшити симптоми захворювання ще до того, як лікар огляне дитину. Незручність розкладу роботи закладів охорони здоров'я, кадровий дефіцит лікарів та довгі черги перед кабінетами можна об'єднати в єдину групу проблем з доступністю медичної допомоги.

Також батьки не звертаються по допомогу до закладів охорони здоров'я через страх дитини перед лікарем та недовіру батьків до медичних працівників. Остання ґрунтується як на попередньому негативному досвіді звернення по медичну допомогу, так і на результатах періодичних спроб засобів масової інформації дискредитувати вітчизняних фахівців.

Батьки можуть наводити й чимало хибних причин самолікування дитини, зокрема брак часу на відвідування лікаря.

Законодавчі обмеження щодо пропаганди самолікування

Відповідно до статті 1 Закону України «Про рекламу» від 03.07.1996
№ 270/96-ВР (далі - Закон про рекламу) реклама - це інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їхній інтерес щодо таких особи чи товару.

Обізнаність батьків, як споживачів реклами, щодо доступного асортименту лікарських препаратів, призначених для лікування дитячих захворювань, а також медичної техніки, методів профілактики, діагностики, лікування й реабілітації, безперечно, сприяє застосуванню отриманих знань у побуті.

Саме тому нормативними документами встановлено обмеження щодо рекламування згаданих видів товарів (ст. 21 Закону про рекламу). Зокрема, реклама лікарських препаратів, медичних виробів, методів профілактики, діагностики, лікування й реабілітації має містити текст попередження такого змісту: «Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров'я». Воно займає не менше 15% площі (тривалості) всієї реклами.

Диференційна діагностика - це спосіб діагностики, за якого медичний працівник поетапно виключає наявність у пацієнта схожих між собою захворювань, що зрештою має звести діагноз до єдиної можливої хвороби.

У рекламі лікарських засобів, медичної техніки, методів профілактики, діагностики, лікування й реабілітації заборонено розміщувати:

• відомості, які можуть справляти враження, що за умови приймання лікарського препарату чи застосування медичної техніки консультація з фахівцем не є необхідною;
• відомості про те, що лікувальний ефект від приймання лікарського препарату чи застосування медичної техніки є гарантованим;
• твердження, що сприяють можливості самостійного встановлення діагнозу для захворювань, патологічних станів людини та їх самостійного лікування з використанням медичних товарів, що рекламуються.

Небезпека самолікування

Захворювання дитини завжди викликає хвилювання, а часом навіть і паніку в її батьків. Однак, вдаючись до самостійного лікування дитини, вони часто помиляються. Адже за самолікуванням криється значна небезпека, зокрема:

• помилкове встановлення діагнозу;
• неправильне обрання лікарських препаратів;
• неправильне визначення дози лікарського препарату та тривалості курсу лікування;
• неправильне обрання форми лікарського препарату;
• спотворення клінічної картини захворювання;
• виникнення ускладнень захворювання.

Утім, найбільша небезпека самолікування - це гаяння часу. Незначні проблеми зі здоров'ям, що за професійного підходу до лікування можна усунути протягом кількох днів, за умови невдалого самолікування потребуватимуть складнішого лікування.

Помилкове встановлення діагнозу. Не маючи медичної освіти та відповідного досвіду, батьки не можуть адекватно оцінити симптоми та тяжкість перебігу захворювання. Адже під виглядом одного захворювання може ховатися зовсім інше: багато доволі небезпечних захворювань починаються зі звичайного нежитю, болю в горлі або підвищення температури тіла. У таких випадках лікар проводить диференційну діагностику захворювання. Для встановлення правильного діагнозу лікар вдається до інструментальних методів обстеження, призначає лабораторні дослідження, пропонує звернутися за консультацією до спеціалістів іншого профілю.

Зверніть увагу! Що менший вік дитини, то складніше правильно визначити симптоми захворювання та, відповідно, встановити діагноз.

Через помилково встановлений діагноз дитина не отримає необхідного їй лікування.

Неправильне обрання лікарських препаратів. Уже за перших незначних симптомів захворювання батьки можуть дати дитині сильнодіючі лікарські препарати, аби якомога швидше вилікувати її. Однак такі ліки іноді лише усувають симптоми захворювання, шкідливо впливаючи на організм дитини.

Обираючи ліки, батьки можуть не врахувати, що деякі лікарські препарати не слід поєднувати між собою. Часом вони послаблюють або посилюють дію одне одного, викликаючи побічні реакції. Крайнощами, до яких вдаються батьки, стає відмова від офіційних лікарських препаратів та «пристрасть» до гомеопатичних засобів та біологічно активних добавок.

Лише лікар може дібрати правильний лікарський препарат, адже враховує:

• діагноз;
• індивідуальні особливості організму дитини;
• протипоказання до застосування лікарських препаратів;
• можливі побічні реакції, зумовлені діючою речовиною;
• взаємодію ліків.

Неправильне визначення дози препарату та тривалості курсу лікування. Самостійно лікуючи дитину, батьки можуть помилитися у визначенні оптимальної дози лікарського препарату, режиму його приймання та максимальної тривалості курсу лікування. Вибір оптимальної дози є необхідною умовою ефективного та максимально безпечного застосування ліків.

Для дітей дози лікарських препаратів найчастіше визначають індивідуально, з урахуванням їхнього віку та ваги. Тож іноді рекомендовані лікарем дози можуть відрізнятися від зазначених в інструкції для медичного застосування.

Зверніть увагу! Одночасне приймання ліків із різною назвою, але з однаковою діючою речовиною може спричинити перевищення максимальної дози.

Короткий курс лікування може спричинити звикання збудника захворювання до лікарського препарату, а надто тривалий - знесилити організм дитини та спричинити побічні реакції. Особливо небезпечно переривати курс лікування антибіотиками.

Неправильне обрання форми лікарського препарату. Різноманітність лікарських форм у сучасних аптеках - ще один привід проконсультуватися з лікарем. Дитячі лікарські препарати випускають у формі таблеток, порошків, свічок, розчинів, сиропів, крапель тощо. Саме від лікарської форми залежить особливості дії ліків. Тому лише лікар може рекомендувати правильну форму лікарського препарату, необхідну в тому чи тому випадку.

Зверніть увагу! Існують певні застереження щодо віку, з якого можна застосовувати ті чи ті лікарські форми. Зокрема, таблетки та капсули не дають немовлятам, а дітям дошкільного віку - з певними обмеженнями.

Спотворення клінічної картини захворювання. Симптоми будь-якого захворювання можуть значно змінитися від дії ліків, які дитина приймала до консультації з лікарем. Це особливо небезпечно за гострого болю в черевній порожнині. Наприклад, після приймання знеболювальних препаратів буде складно відрізними харчову токсикоінфекцію від «гострого живота» ‑ стану, який може загрожувати життю дитини.

Безконтрольне приймання знеболювальних і жарознижувальних засобів може приховати перебіг гострих запальних процесів у організмі.

Виникнення ускладнень захворювання. Через самолікування можна не помітити ускладнення основного захворювання. Поліпшення самопочуття у дитини часом оманливе, бо хвороба може зачаїтися, а пізніше або виникнути знову, або перейти в хронічну форму. Так безладне призначення і прийом антибіотиків сприяє виникненню нових стійких штамів мікроорганізмів, а самостійне лікування алергії антигістамінними препаратами може послабити імунну систему дитини.

Відповідальне самолікування

Якщо ж самолікування все ж не вдається уникнути - батьки мають ставитись до нього відповідально та дотримуватися певних правил (див. Додаток). Зробити самолікування безпечнішим дає змогу розумне застосування лікарських препаратів, що доступні у вільному продажу, для профілактики або лікування легких розладів здоров'я. Відповідальними за процес, результати і наслідки такого лікування є батьки хворої дитини.

Міжнародна асоціація виробників безрецептурних препаратів у 1994 році ввела термін «відповідальне самолікування» і визнала за необхідне вдаватися до нього лише з метою:

• полегшення стану хворого до моменту відвідування лікаря;
• надання першої домедичної допомоги;
• профілактики захворювань чи їх рецидивів.

Відповідальне самолікування передбачає, що лікарські препарати, доступні у вільному продажу, мають бути дієвими. безпечними для життя та здоров'я людини й високоякісними. Окрім того, випадки захворювання, що потребують відповідального самолікування, передбачають обговорення з лікарем.

Біологічно активні добавки - спеціальні харчові продукти, що застосовують для оптимізування та коригування раціону людини з урахуванням рекомендованих норм споживання основних нутрієнтів.

Самолікування не можна розглядати як альтернативу відвідування лікаря. Воно має обмежуватися випадками, коли потрібно полегшити стан хворого до моменту візиту до лікаря або надати першу домедичну допомогу. Доцільне самолікування також у місцевостях, віддалених від лікувальних закладів, куди ускладнено невідкладний доступ медичних працівників. Оскільки небезпека та шкідливість самолікування значно перевищують користь від нього - медичні працівники дошкільного навчального закладу мають рекомендувати батькам не займатися самолікуванням

Коронавірус

Дифтерія

Чим так небезпечна дифтерія: симптоми, профілактика та лікування

Після спалаху кору Україна стоїть на порозі ще одної небезпечної інфекційної хвороби - дифтерії. У жовтні 2019 року випадки захворювання на дифтерію виявили на Закарпатті та у Києві, проте люди вакцинуватись не поспішають, а сироваток не вистачає.

За словами відомого лікара Євгена Комаровського, ця інфекція є небезпечніша від кору, адже смертність від дифтерії складає 50%. Про симптоми дифтерії, а також її профілактику та лікування читайте у матеріалі Здоров'я 24.

Дифтерія - гостра інфекційна хвороба. Переважно вона вражає органи серцево-судинної, дихальної та нервової систем, а також надниркових залоз. На місці, яке вражає інфекція, виникає запальний процес з фібринозним нальотом.

Шляхи зараження

Мікроб дифтерійна паличка є збудником дифтерії. Найчастіше дифтерія поширюється при чханні, кашлянні чи диханні, заразитись нею можна також через посуд, іграшки, канцелярські товари, та інші речі, яких торкався носій.

Трапляються випадки, коли збудник дифтерії проникає в організм через слизову ока, шкіру, рани або слизові оболонки статевих органів.

До речі, носіями дифтерійної палички можуть бути люди, які не мають симптомів захворювання, але в носоглотці у них живуть, розмножуються і виділяються з кашлем і чханням небезпечні мікроорганізми.

Різновиди дифтерії

Враховуючи місця ураження дифтерійною інфекцією, виокремлюють такі форми захворювання:

1. Дифтерія носоглотки (мигдалин);
2. Дифтерія дихальних шляхів (гортані, трахеї, бронхів);
3. Дифтерія носа;
4. Дифтерія очей;
5. Дифтерія статевих органів;
6. Дифтерія шкіри;

Три останні форми трапляються вкрай рідко. А от найпоширенішою є форма дифтерії мигдалин.

Дифтерія має кілька форм, найпоширеніша: дифтерія мигдалин

Симптоми

Перші симптоми дифтерії можуть нагадувати звичайну ангіну: біль у горлі, загальне погіршення самопочуття, підвищення температури тощо. При цьому при дифтерії на мигдалинах чи інших уражених інфекцією органах з'являється сіро-білий наліт. Коли хворий видаляє цей наліт, то рана починає кровоточити, а через деякий час наліт знову проступає.Також при дифтерії з'являється специфічний солодкуватий запах з рота. Через деякий час уражене місце може набрякати. Одним із симптомів дифтерії є набрякле горло

Особливо небезпечно цей симптом протікає у дітей. Тоді може виникнути задуха, це може призвести навіть до смерті.

Небезпечним є не лише сама дифтерія, але й ускладнення, які вона може викликати. Зокрема, пережита хвороба може призвести до ураження центральної нервової системи (параліч дихальних м'язів: шиї, голосових зв'язок і піднебіння) та міокардитів. Внаслідок паралічу дихання людина може померти.

Лікування

Хворих навіть з підозрою дифтерії одразу ж госпіталізують в інфекційний стаціонар. Основним методом лікування є введення пацієнту антитоксичної протидифтерійної сироватки. Щоправда, перед цим хворий проходить тести на чутливість до компонентів препарату.

Паралельно з цим медики проводять дезінтоксикаційну терапію, хворому також вводять курс антибактеріальних препаратів, зокрема антибіотиків. Крім того, у цей період пацієнту треба вживати якомога більше рідини.

Профілактика та щеплення

Найефективнішим методом профілактики є щеплення. Щоправда, вакцина не дає 100% гарантії уберегти людину від ураження, однак у хворого із щепленням дифтерія протікає у значно легшій формі або симптоми можуть зовсім не проявлятись. У другому випадку людина є лише носієм.

За календарем щеплень України вакцинація від дифтерії проводиться у 2-4-6-18 місяців, 6 років, 16 років і повторюється кожні 10 років.

Види вакцини проти дифтерії

• АКДП (DTP) або АцКДС
  Вакцина кашлюково-дифтерійно-правцева адсорбована (Diphtheria (дифтерія), Pertussis (коклюш), Tetanus (правець)).
  Містить дифтерійний і правцевий анатоксини й коклюшні мікробні клітини. Іноді пишеться буква "ц", яка позначає, що компонент кашлюку у вакцині суцільно клітинний. Для дітей до 4 років.
• АаКДП (DTаР)
  Вакцина від дифтерії, правця та кашлюку, маленька "а" означає, що компонент кашлюку ацелюлярний (безклітинний), тобто в складі не ціла мікробна клітина, а її частини (антигени).
• АаКДП (Tdap)
  Вакцина від дифтерії, правця та кашлюку, але компонент кашлюку ацелюлярний, і містить зменшену дозу коклюшу та дифтерії. Для дітей і дорослих.
• АДП (DT) - анатоксин дифтерійно-правцевий.
• АДП-М (Td) - анатоксин дифтерійно-правцевий зі зменшеним вмістом антигенів (буква "М"). Для дорослих і підлітків.
• АП (TT) - анатоксин правцевий (Tetanus Toxoid). Застосовується для екстреної профілактики правця, але краще використовувати АДП-М.
• АД-М - зі зменшеним вмістом дифтерійного анатоксину. Може використовуватися для ревакцинацій, якщо раніше була введена АП при травмі.

Нині в Україні виникла серйозна проблема через велику кількість невакцинованих громадян. У цьому випадку ризикують підчепити хворобу і дорослі, які переносять дифтерію значно тяжче.

Коли не щеплений ніхто, то з вірусом люди зустрічаються в дитинстві. Коли щеплена половина, то шанси зустрітися з вірусом в дитинстві зменшуються, і вірус вражає дорослих. А дорослі хворіють набагато важче за дітей. І дорослі починають помирати,
- сказав лікар Комаровський.

Ще одним засобом профілактики є власна гігієна - треба часто мити руки, протирати предмети, які могла торкатись потенційно хвора людина, часто провітрювати приміщення, особливо якщо там перебуває велика кількість людей. І, звичайно, при перших же симптомах необхідно звернутись до лікарів - чим швидше діагностують дифтерію та почнуть лікування, тим менше шкоди вона завдасть організмові.

Коли робити щеплення від дифтерії

Щодо дифтерії та правця імунітет зберігається лише на 10 років, тому лікарі радять робити ревакцинацію - повторне введення вакцини кожні 10 років. Тому якщо вам вкололи останню дозу в 16 років, а вам зараз 30, то це не означає, що у вас є імунітет від цих хвороб.

За календарем щеплень України вакцинація від дифтерії проводиться у 2-4-6-18 місяців, 6 років, 16 років і повторюється кожні 10 років.

Крім того, у разі якщо вас раніше не вакцинували, то треба зробити як мінімум три щеплення вакциною АДП-М - спочатку перша доза, через місяць - друга, через 6 місяців після другої - третя.

З вакцинацією від кашлюка, дифтерії та правця як і з іншими хворобами в українців ще не все гаразд, оскільки необхідного рівня серед дітей у 95% ще не досягнуто.

Побічна дія вакцини від дифтерії

Як і будь-який лікарський препарат, вакцини можуть викликати реакції, проте ризик померти від дифтерії набагато вищий, ніж ризик серйозної реакції на вакцину. Серйозні реакції на вакцини вкрай рідкісні.
Побічні ефекти, такі як: болісні відчуття і припухлість в місці ін'єкції або невелике підвищення температури, це звичайне явище.

Ускладнення після щеплення АДП-М у дітей розвиваються дуже рідко. Як правило, їх частота не перевищує в середньому 2 випадки на 100 000 дітей.

До ускладнень слід віднести такі стани, як:

1. важкі алергічні реакції (анафілактичний шок, ангіоневротичний набряк);
2. менінгіт;
3. енцефаліт;
4. шок.

У Київській області є достатня кількість вакцини АДП-М (Td) - анатоксин дифтерійно-правцевий зі зменшеним вмістом антигенів (буква "М"). Для дорослих і підлітків.