https://turiysk.irc.org.ua/news/17-18-33-14-12-2020/

 Практичні завдання на розвиток логічного мислення та збагатчення словникового запасу

https://childdevelop.com.ua/worksheets/tag-detsad-logics-sortpop

Вправи для розвитку мовлення малят

 https://youtube.com/watch?v=jUEAS363TdM&feature=share

Консультація для батьків «РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ ЗАСОБАМИ ХУДОЖНЬОЇ ЛІТЕРАТУРИ»

https://sadove-dnz.kh.sch.in.ua/metodichna_kniga/storinka_vihovateliv/dubrovsjka_tetyana_mikolaivna/konsuljtacii_dlya_batjkiv/

Коли дитині можна починати вчити іноземну мову?

 https://www.logoclub.com.ua/poradi-logopeda/konsultatsiya-logopeda

Ігрова логопедія вдома Відео-ігри з дітьми

Грайте зі своїми дітьми у правильні ігри і буде вам щастя

Вірте в своїх дітей і буде вам все 

Розвиваємо правильне мовлення з малечку

https://youtube.com/watch?v=RjFJ1EHR1C4&feature=share

https://youtube.com/watch?v=yEuqtrGCFNU&feature=share

https://youtube.com/watch?v=2aWQUfzC4SM&feature=share 

3 умови формування правильної звуковимови у дітей

https://www.logoclub.com.ua/poradi-logopeda/konsultatsiya-logopeda 

Повчальна казка Василя Сухомлинського. 

https://youtu.be/ifhSgzMwzuc

Використання творчості В.Сухомлинського для розвитку мовленнєвих здібностей дітей-логопатівУ світі є не тільки потрібне, корисне, але й красиве.Світ, що оточує дитину, це, насамперед, світ природи з безмежним багатством явищ, із невичерпною красою.В.СухомлинськийЛ.Виготський писав: «Дефект якогось аналізатора або інтелектуальний дефект не викликає ізольованого випадіння однієї функції, а призводить до низки відхилень». Тобто не існує мовних розладів, поряд із якими внаслідок міжсистемних зв'язків не спостерігалися б інші психологічні порушення. Разом вони утворюють складний психологічний профіль відхилень у психічному розвитку дітей, у структурі якого один із провідних синдромів є мовні порушення.
Відхилення в мовленнєвому розвитку й обумовлені мовні труднощі можуть спричинити певні негативні прояви у всіх сферах життя дитини, певною мірою зумовлюючи низьку пізнавальну активність, утруднення орієнтування у фактах і явищах навколишньої дійсності, збіднення й примітивізм змісту комунікативної, ігрової та художньо-творчої діяльності, непродуктивну поведінкову тактику тощо.
У дітей-логопатів при нормальному інтелекті часто спостерігається зниження пізнавальної діяльності та процесів, що входять до її структури: менший обсяг запам'ятовування і відтворення матеріалу, нестійкість уваги, швидке відволікання, низький розвиток психічних процесів, зниження рівня узагальнення й осмислення дійсності. В емоційно-вольовій сфері теж спостерігається низка особливостей: підвищена збудливість, дратівливість або загальмованість, замкнутість, образливість, плаксивість, багатократна зміна настрою.
Вихователям відомо, як важко виконувати, наприклад, артикуляційну гімнастику зі збудженою, рухливою і розгальмованою дитиною. Якби у неї був лише язик неслухняний, але ж неслухняне все тіло. Вона постійно відволікається, ставить запитання, намагається щось розповісти. Її зосередженості вистачає лише на хвилину. І таких дітей у логопедичній групі багато.
А діти в'ялі, ослаблені, з виснаженою нервовою системою? Вони не порушують дисципліну, їх інколи зовсім непомітно у групі, однак логопеду доводиться долати значні труднощі вже після кількох хвилин роботи з дитиною, в якої слабкий і тихий голос. Через деякий час малюк оголошує, що втомився і більше нічого не може. Таким дітям, як правило, важко «ставити звуки», які потребують активного видиху. Автоматизація відбувається повільно і в'яло.
Також доводиться працювати з дітьми з синдромом гіперактивності. Вони намагаються правильно виконувати всі завдання логопеда, і саме це напружує м'язи тіла, зокрема язика, що й ускладнює постановку звуків та автоматизацію.
Нелегко автоматизуються звуки у дітей зі слабкою нервовою системою, мало чутливих, котрі не проявляють особливої зацікавленості до того, що їх оточує. Їм ніби байдуже, яка у них вимова. А відсутність бажання означає і відсутність свідомого контролю. Таким дітям може бути й не важко ставити звуки на початковій стадії автоматизації, але ввести звуки у невимушене мовлення є проблемою як для логопеда, так і для самої дитини.
А невміння більшості дітей-логопатів слухати і чути як звуки навколишнього світу, так і тонкі відмінності у вимові тих чи інших звуків? А проблема з диханням, якщо воно затримане й переривчасте? Можна і далі продовжувати перераховувати характерні особливості дітей, котрі відвідують логопедичні групи, але повернемося до того, що мова не є окремою функцією. Її правильність і виразність залежить від багатьох факторів. І покращуючи щось одне, ми вдосконалюємо роботу всього організму. Якщо ми досягаємо помітних результатів у роботі над диханням, слуховою та зоровою увагою, відчувається розуміння дітьми інших, то це позитивно відображається і на їхньому мовленні.
У педагогічній спадщині В.О.Сухомлинського є багато методичних порад стосовно розвитку та навчання дітей рідної мови. Досвіт його роботи з дітьми шести років описано в книзі «Серце віддаю дітям». Любов до слова рідної мови пронизує всі педагогічні праці В.О. Сухомлинського. Рідна мова, за його словами, це безцінне духовне багатство, в якому народ живе, передає з покоління свою мудрість і славу, культуру і традиції. Любов до Батьківщини неможлива без любові до рідного слова. Звідси випливає перше й основне завдання у вихованні молодого підростаючого покоління - прищепити з раннього дитинства любов до рідної мови. Друге завдання в розвитку мови дітей і ознайомлення з навколишнім - перші наукові знання, істини дитина повинна пізнавати з явищ природи. Важливим методом розвитку мови дітей називає В.О.Сухомлинський казку, яка вносить різноманітність у життя дитини, дарує їй радість, у чому найбільш яскраво проявляється принцип навчання: вчити граючи. Особливість казки в тому, що розвиток особистості дошкільника відбувається в узгодженості з успішним оволодінням грамотним і зв'язним мовленням. Казка - інтегративна діяльність, в якій дії в уявній ситуації пов'язані з реальним спілкуванням, спрямованим на активність, самостійність, творчість, регулювання дитиною власних емоційних станів.
Саме казки В.Сухомлинського є прекрасним засобом усунути проблеми.
Свій ідеал виховання Сухомлинський вбачав у тому, щоб кожна дитина, побачивши прекрасне, зупинилася перед ним у подиві, зробила його частинкою свого життя. Пізнання краси слова виявилося найважливішим кроком у світ прекрасного.
Слово - могутній спосіб виховання витончених відчуттів. Захоплюючись віршем або піснею, діти ніби чують музику слова. У найкращих віршах розкриваються якнайтонші емоційні відтінки рідного слова. «У ці хвилини, коли душу дитини охоплює поетичне натхнення, слово - живе, повнокровне...входить у духовне життя дитини; діти шукають і знаходять у ньому засіб вираження своїх відчуттів, думок, переживань».
Працюючи над лексико-граматичним розвитком дітей в своїй роботі використовую творчість В.О. Сухомлинського, підібрану згідно лексичних тем:
Дитячий садок, іграшки - «Лялька з відірваною рукою», «Маленька лопатка», «Лялька із старих клаптиків».
Осінь, осінь у лісі - «Чому опадає листя з дерев?», «Про що щебечуть ластівки?», «Дуб і верба», «Акація підказала».
Фрукти і ягоди - «Внучка старої вишні», «Яблуко на верхівці».
Перелітні птахи - «Журавель і папуга», «Шпак прилетів», «Прилетіли жайворонки», «Зозулина журба», «Що найтяжче журавлям».
Зимуючі птахи - «Як синичка будить мене вранці», «Дятел і дівчинка», «Сорока-білобока», «Червоногруді снігурі».
Свійські птахи - «Курчата», «Півень і сонце», «Пихатий півень», «Півнику - братику», «Як носили півника продавати», «Материнське щастя».
Свійські тварини - «Миколка, Вітя і цуцик», «Як кіт рибу ловив».
Дикі тварини - «Лисиця і Їжак», «Лисиця і Миша», «Білка і Сойка».
Зима - «Хуртовина», «Квітка і сніг», «Пташина комора», «І чого не йде сніг?».
Зимові забави - «Лижі і ковзани».
Новий рік - «Як ялинка плакала», «Ялинка для горобчиків».
Продукти харчування - «Хто з'їв пиріжок?».
Транспорт - «Тракторист і скляр».
Одяг і взуття - «Мокра і суха сорочки», «Кофточка для Натусі», «Без хустинки тобі не красиво».
Про себе - «Доброго Вам здоров'я дідусю», «Дивина», «Сашків корабель», «Гойдалка за парканом».
Предмети домашнього вжитку - «Ліхтарик».
Родина, сім'я - «Прийшла мама», «Дідова колиска», «Всі добрі люди - одна сім'я».
Мамине свято - «Найгарніша мама», «Материнське щастя».
Красуня весна - «Коли прилітають птахи ?», «Як пробудилась зелена травичка».
Ми живемо в Україні - «Ластівки прощаються з рідним краєм», «А що там за лісом».
Квіти - «Як пробудився пролісок», « В гості до конвалії».
Комахи - «Бджолина музика», «Метелик із росою на крилі».
Літо - «Шматочок літа».
Для того, щоб заняття були змістовними, викликали інтерес у дітей та були близькими для їх сприймання і розуміння, використовую різні методи і прийоми.
Надзвичайно ефективним для формування у дітей чіткий уявлень про морально-етичні категорії є читання й аналізування творів В.Сухомлинського , адже дітям легше оцінювати поведінку і вчинки інших, ніж власні. Особлива роль належить ознайомлення дітей з казками , головне завдання яких - висміяти негативні риси характеру, непорядні вчинки та викликати співчуття до слабшого, ображеного. Найпростіші і водночас найважливіші уявлення - про розум і ображеність, хитрість і щирість, добро і зло, героїзм і боягузтво відкладаються у свідомості дитини, визначають у подальшому для неї норми поведінки. У процесі роботи спонукаю дітей до роздумів і спілкування, намагаючись не давати готових відповідей та узагальнень, формуючи у такий спосіб вміння самостійно аналізувати ситуації, робити правильні висновки.
Аналізуючи твори "Лялька з відірваною рукою", "Маленька лопатка", "Пташина комора", "Гойдалка за парканом" та інші працювали над розвитком монологічного мовлення, збагачення словника дітей новими словами, вмінням висловлювати свою думку використовуючи поширені речення.
Широко застосовую в роботі з дітьми метод бесіди за прочитаними творами В.Сухомлинського. Зокрема працюючи над творами "Про що щебечуть ластівки", "Зозулина журба", "Дуб і верба", "Доброго вам здоров'я дідусю", "Чому опадає листя з дерев". До кожного обговорення добираю конкретні ситуації , які б спиралися на життєвий досвід дітей, відповідали їх віковим особливостям та стимулювали в подальшому коригування своїх дій поведінки в позитивному напрямі.
У процесі роботи спонукаю дітей до роздумів і спілкування, намагаючись не давати готових відповідей та узагальнень, формуючи у такий спосіб вміння самостійно аналізувати ситуації, робити правильні висновки, розвиваю граматичний склад мовлення, мовне дихання, звуковимову.
Для різнобічного корекційного впливу залучаю дітей до різних видів діяльності, використовую численні прийоми роботи з художніми творами. Зокрема, широко застосовую малювання за мотивами казок, вивчаючи твори "Як синичка будить мене вранці", "Як ялинка плакала", "Ялинка для горобчиків" та інші, що сприяє розвитку дрібної моторики, уяви, зв'язного мовлення, обговорюючи ситуації зображенні на малюнках.
Ефективним є прийом розігрування етюдів, театралізація творів. Зокрема: "Лисиця і їжак", "Лисиця і миша", "Білка і сойка", "Півень і сонце", "Пихатий півень", "Півнику-братику". Діти моделюють людські взаємини, імпровізують, що спонукає їх вступати у емоційний контакт з однолітками, сприяє розвитку діалогічного мовлення, силі та тембру голосу, виробленню інтонації.
Використовуємо також різні види ігор: сюжетно-рольові, дидактичні, мовленнєві, метою яких є не лише розвиток зв'язного мовлення, а й певних психічних процесів, мислення уваги, пам'яті. Зокрема у дітей з'являється потреба виявляти ввічливість і чуйність. Ігровий задум передбачає перегравання ігрової ситуації, яку дитина емоційно переживає, сприяє формуванню взаємовідносин у дитини, вміння співпереживати, поступатися, володіти своїми емоціями. Таким чином, мовні завдання ми реалізуємо в поєднанні з формуванням морально-етичних якостей. Ми переконалися, що роботі з дітьми, які мають вади мовлення ефективним є використання в різних видах їх діяльності прийомів і засобів, які спонукають дітей до аналізування певних ситуацій, власне вчинків, емоцій, висловлення своїх думок і обміну враженнями. Така робота сприяє формуванню і дітей уявлень про різні морально-етичні категорії та водночас - усуненню недоліків мовлення.
Відомо, що в основі підходу В.Сухомлинського до формування особистості лежать любов, доброта, щирість і водночас вимогливість (у тому числі і вимогливість самої дитини до себе). Саме їх поєднання і формує в дитині найголовніше - людяність. Десятки, сотні оповідань та казок педагога, притч і невеличких нарисів, врешті-решт, мають на меті лише одне - зробити маленьку людину людяною. На простих, зрозумілих і цікавих прикладах діти вчаться відчувати різницю між гарними й недобрими вчинками та їх наслідками - вчаться бути Людиною.

Ігрові вправи на запуск мовлення в дітей

file:///F:/%D0%97%D0%B0%D0%BF%D1%83%D1%81%D0%BA%20%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F.%20%D0%92%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8.pdf

Вправи на звуконаслідування та розвиток зв'язного мовлення.

Дидактична гра "Хто загубився"

file:///F:/%D1%85%D1%82%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D1%83%D0%B1%D0%B8%D0%B2%D1%81%D1%8F.pdf

Розповідаємо дітям про свійських птахів, виконуємо вправи на звуконаслідування їх.

Лексична тема «Свійські птахи»

Дихальна вправа. «Каченя в ставку».

У тазик налити теплої води, пустити в неї гумову качечку і дути на неї,

намагаючись викликати рух.

Вправа для пальчиків: «Курочка клює зернятко».

Дитина промовляє (Ко-ко-ко) спочатку повільно, потім швидше.

Артикуляційні вправи:

«Пташенята» (широко відкривати і закривати рот)

«Черв'як для курчати» («Змійка» - посміхнутися, висунути язика якомога далі. Тримати на рахунок до 8 і сховати. Виконувати вправу 5 разів).

«Курча клює зерна» (губи «Трубочкою» або «Хоботком»)

«Курча співає» («пі-пі-пі» - на одному видиху)

Роздивитися з дитиною картинки або іграшки, назвіть їх, скажіть звуконаслідування, запропонуйте їй вимовити їх разом:

Це курочка. Курочка кричить: «Ко! Ко! Ко! »

Як кричить курочка? - Ко-ко-ко!

Це гусак. Гусак кричить: «Га! Га! Га! »

Як кричить гусак? - Га-га-га!

Це качка. Качка крякає: «Кря! Кря! Кря! »

Як крякає качка? - Кря-кря-кря!

Це півник. Півник співає: «Ку-ку-рі-ку!»

Як співає півник? - Ку-ку-рі-ку!

Масаж шиї: «Півник»

Хто це пісеньку таку- нахили голови вправо-вліво,

Нам співає: «Ку-ку-рі-ку»?

Це наш півник-співунець, -нахили голови вперед-назад,

Золотий гребінець.

Це він будить так діток, - на кожен крок ударяти руками по

Щоб вставали,стегнах.

Не проспали,

Не спізнились в дитсадок.

Ігри

«Чудовий мішечок» (коробочка):

Покладіть в мішечок (коробочку) 3-4 іграшки домашніх птахів, запропонуйте дитині діставати по 1 іграшці, викликати звуконаслідування. (ко-ко-ко, га-га-га)...

Звуконаслідування «пі»

Маленьке курчатко на світі жило,пі-пі-пі.

Щипало травичку, кумедне було, пі-пі-пі.

Турботи не знало, співало пісень,пі-пі-пі

Крутилось, мов дзиґа, цілісінький день, пі-пі-пі.

Для всіх його пісня весела була, пі-пі-пі.

Матуся від радощів аж розцвіла,пі-пі-пі.

А півник - татусь, замість ку-ку-рі-ку,пі-пі-пі.

Співав разом з ним гарну пісню дзвінку, пі-пі-пі.

Розвиток мовлення

Як розвивати мовлення дитини: поради логопеда. Відео

https://www.logoclub.com.ua/poradi-logopeda/rozvitok-movlennya/119-video-yak-rozvivati-movlennya-ditini-poradi-logopeda 

Як зацікавити дитину та мотивувати до виконання артикуляційних вправ

https://www.logoclub.com.ua/zvukovimova/artikulyatsijna-gimnastika/121-yak-zatsikaviti-ditinu-ta-motivuvati-do-vikonannya-artikulyatsijnikh-vprav 

Поради фахівця

Дитина не говорить. До кого звернутись?

Якщо дитині вже 1,5-2 роки, а мова не йде, то необхідно проконсультуватися з фахівцями: лором, неврологом, логопедом.

Лор перевірить слух і може призначити такі дослідження, як отоскопія, аудіометрія.

Невролог, перш, ніж поставити діагноз, призначить такі дослідження:

ЕЕГ - знайома всім електроенцефалографія. Вивчаючи біоелектричну активність головного мозку за допомогою спеціальних електродів з поверхні голови, лікар за характером цієї активності визначить стан головного мозку дитини, виявить наявність або відсутність змін. Ультразвукова доплерографія (УЗДГ, доплерографічне дослідження судин шиї і голови) - за допомогою ультразвукового датчика вимірюється швидкість кровотоку по всіх судинах голови і шиї; в судинах шиї візуально оцінюється стан стінок сонних і хребетних артерій: наявність бляшок, прохідність судин, аномалії ходу і діаметра артерій. Як показує практика, це дуже інформативне дослідження.

УЗД судин голови і шиї - метод, який поєднує в собі доплерографію і сканування судин, в результаті виходить двовимірне зображення судини, на якому можна побачити не тільки патології, але і ступінь їх розвитку. УЗД призначають при незадовільних результатах УЗДГ або для з'ясування подробиць виявленої патології.

РЕГ (реоенцефалографія судин головного мозку) застосовують для діагностування пухлин, травм голови, епілепсії.

НСГ (нейросонографія) - ультразвук відмінно справляється з дослідженням головного мозку новонароджених до моменту закриття великого джерельця. Нейросонографія безпечна і до того ж дає масу інформації, що дозволяє виявляти патології на ранніх стадіях і правильно оцінювати ефективність проведеного лікування.

КТ - комп'ютерна томографія виявляє вроджені вади розвитку, визначає місце розташування і характер патологій, фіксує ступінь розширення системи головного мозку. MPT - призначена для отримання повного обсягу даних про анатомічну будову і патологічних змінах головного мозку. Це дослідження вкрай рідко буває інформативне. При алалії, наприклад, діти часто мають ідеальні MPT.

Як зрозуміти, чи все впорядку у дитини зі слухом?

Досвідчені педагоги можуть відразу звернути увагу на деякі ознаки, які не завжди будуть помітні батькам. При педагогічному обстеженні можна використовувати прості прийоми і інструменти: коробочки з манкою, горохом, гречкою і звукові іграшки, які дозволять виявити порушення слуху. Але не менш важливо, щоб батьки також могли оцінити, чи все впорядку у дитини зі слухом.

Є низка найочевидніших ознак того, що у дитини можуть бути проблеми зі слухом: гугнявий голос, незвичайний тембр, призубний характер вимовляння звуків, труднощі з розумінням мови без зорового контакту, жодної реакції на побутові звуки малої і середньої гучності. Дуже важливо ретельно перевіряти слух у ранньому віці, якщо: у родичів є туговухість; мама під час вагітності перехворіла на грип, краснуху, скарлатину, кір, туберкульоз, герпесом; дитина перенесла сильну гіпоксію або внутрішньоутробну інфекцію, наприклад цитомегаловірус; були складні пологи або дитина народилася недоношеною. У даний час при обстеженні слуху лікарі використовують сучасні технологічні методи, більшість з яких дозволять максимально точно визначити ступінь слухових втрат дитини.

Коли потрібно звернутися до логопеда?

Досі дуже поширена думка про те, що до 3 років до логопеда звертатися не потрібно. Багато батьків вважають, що до логопеда варто йти лише після 5 років. А якщо дитині 2-2,5 роки і вона мовчить? Подруги кажуть: "Нічого, мій заговорив і твій заговорить!" Чи варто бити тривогу або прислухатися до думок подруг чи "фахівців" з форумів? Бити на сполох ВАРТО. Пропонуємо ознайомитися з основними ознаками, які можуть свідчити про затримку мовного розвитку і вимагають звернення до фахівців. У 8-9 місяців у дитини не з'являється лепет; дитина мовчить, не промовляє найпростіших слів; дитина не розуміє зверненої до неї мови; дитина не може жувати. В 2-2,5 роки дитина не вимовляє прості словосполучення; не намагається вивчити нові слова. У З роки дитина не говорить простих речень; не розуміє простих казок, оповідань, пояснень; не може побудувати власні словосполучення чи речення; говорить настільки незрозуміло, що навіть батьки не можуть розібрати мову дитини. Чим раніше ви почнете корекцію, тим краще! Цілком можливо впоратися з відставанням в мовному розвитку і до шкільного віку наздогнати своїх однолітків. Зовсім іншим чином йде справа тоді, коли батьки звертаютьсч до логопеда лише у віці 5 років і старше. Закликаємо батьків уважно ставитися до розвитку власної дитини і не слухати знайомих, подруг. Відповідальність за вашу дитину несете тільки ви. Якщо у вас виникають сумніви з приводу мовного або психічного розвитку дитини, насамперед, необхідно відвідати хорошого невролога.

Розвиток мовлення, слова - дії

https://youtu.be/gOykZ8sLi20

Розвиваємо мовлення дітей

https://youtu.be/i4VnxjgJDd0

Як допомогти дитині, яка страждає на заїкання

https://childdevelop.com.ua/articles/health/3839/ 

Формування мовлення: етапи й рекомендації

https://childdevelop.com.ua/articles/develop/5909/ 

 Коли дитина починає говорити.

https://childdevelop.com.ua/articles/develop/6511/ 

Дидактичні ігри на запуск мовлення в дітей дошкільного віку

https://www.facebook.com/groups/252470009255250/permalink/876474333521478/?sfnsn=mo&ref=share 

Вікові характеристики розвитку мови дітей дошкільного віку

https://rosinka.org.ua/rozvivaiemo-movu/

Етапи виправлення мовленнєвих порушень у дітей

https://www.logoclub.com.ua/poradi-logopeda/konsultatsiya-logopeda/59-etapi-vipravlennya-movlennevikh-porushen-u-ditej

Мовна терапія

https://childdevelop.com.ua/articles/develop/9105/

Як запустити мовлення у дошкільнят

Логопедичні вправи в домашніх умовах

https://vseosvita.ua/library/kompleks-artikulacijnih-vprav-dla-domasnih-logopedicnih-zositiv-290122.html

Мовленнєві порушення легше попередити, ніж подолати.

Слід пам'ятати, що мов­лення в дитини формується поступово, разом з її рос­том і розвитком. З ранньо­го віку, привчаючи дитину стежити очима за пред­метами, слухати голос тих, хто її оточує, ми тим самим сприяємо її мовленнєвому розвитку. Крок за кроком у малюка формується чуття мови - він засвоює певні закони граматики, будує різноманітні за конструкцією речення, пов'язуючи слова в них за відповідними гра­матичними правилами.

Оволодіння мовленням - складний, багатосто­ронній психічний процес. Його поява і подальший розвиток залежить від багатьох факторів. Форму­вання мовлення починається лише тоді, коли головний мозок, слух, артикуляційний апарат дитини досягнуть певного рівня розвитку. Це значною мірою залежить від навколишнього се­редовища.

Утім, якщо дитина не дістає нових яскравих вра­жень, коли не створені відповідні умови для розвитку рухової та мовленнєвої активності, тоді затримується її фізичний та психічний розвиток. Як неодноразово наголошували науковці в галузі логопедії та дефек­тології (В. Вєтрова, О. Журова, А. Маляр, О. Мастю- кова, Л. Садовнікова, Ю. Рібцун), ніщо так негативно не відбивається на загальному психічному розвитку дитини, як затримка у формуванні її мовлення.

Часто-густо у період від одного до двох-двох із половиною років дитина, яка вже має говорити, про­довжує мовчати. Як твердять науковці В. Вєтрова, О. Смірнова, Л. Садовнікова, у дітей можуть прояв­лятися такі затримки у мовленнєвому розвитку:

І. Затримка на стадії емоційного спілкування.

Емоційний контакт із дорослим заміняє в дитини вер­бальну комунікацію. Вона усміхається, лащиться, і цих емоцій у спілкуванні з дорослим їй достатньо.

ІІ.Затримка на стадії називання.

Дитина про­мовляє слово тільки за зразком дорослого. У кон­кретній ситуації вона називає предмет, проте в ре­альній взаємодії з людьми своє мовлення заміняє вказівними жестами, вимогливими вигуками тощо. Це викликає знервованість, примхливість у дитини, адже вона не може усвідомити, чому її не розуміє оточення.

ІІІ.Коли немає інтересу до спілкування.

У ди­тини не виникає потреби у створенні емоційних та вербальних контактів з оточенням. Відсутність необхідних зв'язків із людьми виражається у праг­ненні робити все самостійно, дорослий як партнер у спільній діяльності чи співрозмовник малюкові не потрібен. Дитина вокалізує, продовжує маніпулю­вати предметами, не реагуючи на звернене мов­лення.

IV. Затримка на стадії «дитячих слів».

Часто дорослий, намагаючись досягти якомога ближчого контакту з дитиною, використовує у своєму мовленні «дитячі слова» типу «ам-ам» (їсти), «ту-ту» (поїхали), «бі-ка» (машинка) тощо, що заважає дитині вчасно оволодіти правильним мовленням.

Подолати затримки мовленнєвого розвитку (ЗМР) у дітей вам допоможуть різні навчально-методичні по­сібники (див. рекомендовану літературу в кінці статті). Займайтеся з малюком, грайте в ігри, виконуйте розвивальні вправи, читайте віршики і не забувайте звертатися по допомогу до вчителя-логопеда.

Несприятливі впливи (як зовнішні, так і внутріш­ні) призводять до порушення фізичного та нервово- психічного розвитку дитини, одним із проявів яких є ЗМР, що може перерости у складний системний мовленнєвий дефект - загальний недорозвиток мовлення.

Якщо дитині вже три роки, а в неї збід­нений словник, грубо порушена звуковимо- ва, вона не зможе побудувати граматично правильні речення або не вміє розмовляти взагалі, це свідчить про наявність у неї за­гального недорозвитку мовлення.

Обов'язково зверніться до вчителя-логопеда, і як­що вам порадили відвідувати логопедичну групу до­шкільного навчального закладу компенсуючого типу, не хвилюйтеся, що ваша дитина «якась не така». У са­дочку з вашою дитиною щодня працюватиме вчитель- логопед, використовуючи спеціальні корекційно- розвивальні програми, що допоможе виправити чи значно зменшити мовленнєвий дефект.

Дитина росте і дорослішає. Батьки розуміють її з півслова і, якщо навіть вона має мовленнєві недо­ліки, ніякого дискомфорту у спілкуванні не відчуває. Проте для сторонніх часто виявляються незрозуміли­ми спотворені, неправильно вимовлені дитиною сло­ва. Таке мовлення ускладнює спілкування з ровесни­ками, які можуть дражнити дитину чи не приймати її до спільної гри. Не забувайте, що вона може поступово усамітнитися. Це часто затримує мовленнєвий роз­виток і негативно впливає на характер дитини. Вона може стати дратівливою, замкненою, плаксивою, з проявами негативізму. Тому надзвичайно важливо своєчасно допомогти дитині у виправленні мов­леннєвих порушень.

Часто буває так, що язичок дитини «неслухняний», тобто язикові м'язи недостатньо розвинені. Звер­ніться по допомогу до вчителя-логопеда, і він пора­дить, який комплекс спеціальних вправ для розвитку мовно-рухового апарату (язика, губ, щік, м'якого піднебіння) треба виконувати разом із малюком. Спо­чатку повправляйтеся самі, а вже потім заохочуйте до виконання артикуляційної гімнастики дитину. Це обов'язково потрібно робити перед дзеркалом, що допоможе проконтролювати правильність виконання вправ. Особливу увагу зверніть на чіткість, плавність, диференційованість, точність та рівномірність відтво­рюваних рухів, здатність перемикатися з одного руху на інший.

Артикуляційна моторика взаємопов'язана з роз­витком дрібної, тобто рухливістю дитячих пальчи­ків. Нанизування намистинок, застібання ґудзиків, шнурування, гра з мозаїкою, виконання аплікацій, ліплення, конструювання, малювання, розфарбо­вування, домальовування, складання геометричних і рослинних візерунків, з'єднування стрілочками від­повідних частин малюнків - усе це допоможе дитині розвинути не лише дрібні м'язи рук, а й мовлення за­галом, підготує до опанування навичок письма.

Процес оволодіння звуками неможливий без до­статнього рівня розвитку фонетико-фонематичних процесів (слухового сприймання, уваги та пам'яті).

Якщо малюк дефектно сприймає звуки на слух, не розрізняє корелюючих фонем (схо­жих за вимовою чи звучанням), він не зможе правильно говорити, а згодом і грамотно писати.

Корекційна робота починається у формі гри на матеріалі немовленнєвих звуків (Як гуде комар? - З-з-з. - Як шумлять дерева? - Ш-ш-ш.) і поступо­во охоплює всі засвоєні дитиною звуки, які виправ­ляє і автоматизує (вводить у самостійне мовлення) вчитель-логопед. За потреби проводиться диферен­ціація - робота з розрізнення в мовленні змішуваних звуків.

Більшість батьків хвилює лише неправильна зву- ковимова дитини, і дуже рідко вони звертають увагу на недорозвиток лексичної та граматичної ланок мов­лення малюка.

Не забувайте про те, що всі складові мовлення дошкільника формуються, розви­ваються й функціонують в єдності та не­розривно пов' яз ані між собою. Порушення будь-якої ланки викликає недорозвиток ін­шої, наприклад, недоліки усного мовлення часто проявляються на письмі (тобто ди­тина пише так само неправильно, як і го­ворить).

Тому під час занять важливо коригувати звукови- мову, збагачувати словник, формувати граматичні ка­тегорії (роду, числа, відмінка, часу, виду), розвивати зв'язне мовлення та всі психічні процеси (мислення, пам'ять, увагу) загалом.

Проте просто механічне заучування слів не зможе достатньою мірою збагатити активний словник дітей. Для занять потрібні предметні та сюжетні малюнки, різноманітні лото, дитячі книжки та журнали. Під час ігрових завдань доцільно використовувати предмети повсякденного вжитку (іграшки, посуд, одяг, побуто­ві прилади тощо), ознайомити дітей з їх назвами та призначенням.

Для повноцінного спілкування у дошкільника має бути достатній обсяг іменникового словника, тоб­то дитина має вміти знаходити і називати предмети з таких лексичних тем: «Родина», «Моє тіло», «Наш дім», «Іграшки», «Овочі», «Фрукти», «Продукти», «По­суд», «Одяг», «Транспорт», «Меблі», «Предмети побуту та вжитку», «Професії», «Дерева», «Квіти», «Комахи», «Звірі», «Свійські тварини і птахи», «Зимуючі та пе­релітні птахи», знати назви частин предметів (напри­клад, складові чайника - носик, ручка, стінки, дно, кришечка), пір року (осінь, зима, весна, літо), частин доби (ранок, день, вечір, ніч), днів тижня (понеділок, вівторок, середа, четвер, п'ятниця, субота, неділя).

Словник відносних прикметників поповнюється під час засвоєння дошкільниками понять величини, кольору та форми предметів, виділення їх характер­них ознак (смак - кислий, солодкий, гіркий; дотик - твердий, м'який, гладенький, шорсткий), протилеж­них характеристик (високий - низький, широкий - вузький, довгий - короткий, твердий - м'який тощо), присвійних - шляхом визначення належності деяких предметів та їх частин (мамина хустка, вовчий хвіст). Діти мають уміти впізнавати та називати характерні ознаки пір року, уміти орієнтуватися у просторі (зна­ходити предмети праворуч, ліворуч, угорі, унизу), а також на аркуші паперу (верхній правий, лівий ниж­ній кут тощо).

Збагатити дієслівний словник дошкільників мож­на, не лише називаючи деякі дії, а й виконуючи за­вдання на розрізнення ситуативно схожих дієслів (на­приклад, шити - плести - вишивати), слів-омонімів (летять сніжинки, пташки, літак тощо), добір антоні­мічних пар (бігти - стояти, говорити - мовчати, смі­ятися - плакати).

Особливу увагу звертайте на відмінкові, родові та числові закінчення іменників і дієслів (ніж - ножа - ножем - п'ять ножів; ложка - ложки - ложкою - сім ложок; відро - відра - відром - десять відер; Валя читав книжку - Валя читала книжку; дівчинка малює - дівчатка малюють), на утворення нових слів за допо­могою складання основ, додавання суфіксів чи пре­фіксів (овоч + різати = овочерізка; буряк + -чок = бурячок; білка + -чин- = білчин; пере- + їхати - пе­реїхати). Саме такі форми найчастіше діти засвоюють помилково чи недостатньо.

Задовольнити дитячу допитли­вість, залучити її до активного піз­нання навколишнього світу, ово­лодіти способами встановлення причинно-наслідкових зв'язків між предметами та явищами допома­гає гра, адже формування мов­лення, лише поєднуючись з роз­витком інших психічних процесів, розгортанням ігрової діяльності, забезпечує гармонійне станов­лення повноцінної дитячої осо­бистості. Гра завжди цікава для дітей, тому вона ефективніша, ніж стандартні заняття.

Щоб грати з дитиною було іще цікавіше, вважаємо за доцільне виконувати завдання разом з ігровими персонажами. Якщо у вас у сім'ї росте дівчинка, роз­фарбуйте разом із нею Грайлинку, якщо хлопчик - Пограйлика. Скопіюйте (зображення можна збільши­ти), виріжте і наклейте ігрових персонажів на картон, зробіть підставку. Нехай Грайлинка чи Пограйлик бе­руть участь у всіх іграх разом із вами.

Пропоную ігри, які легкі у проведенні, доступні та корисні не лише для формування мовлення вашої дитини, а й для розвитку зорового сприймання, ува­ги, пам'яті та мислення.

«Наведи порядок»

Візьміть 3-5 карток із 2-3 лексичних тем (напри­клад, «Овочі» - огірок, помідор, морква, «Фрукти» - яблуко, груша, слива), змішайте їх. Дитина розкладає картки на дві купки.

Аналогічно можна організувати гру в лото, під час якої дитина розкладає предметні картинки під сюжет­ними малюнками (наприклад, овочі - город, фрукти - сад, звірі - ліс).

«Що зайве?»

Візьміть по 4-5 карток двох лексичних тем (на­приклад, «Звірі», «Свійські тварини»), викладіть у ряд 4-5 малюнків, один з яких - з іншої лексичної гру­пи (наприклад: вовк, заєць, корова, лисичка). Дитина визначає, який малюнок зайвий, і аргументує своє твердження.

«День - ніч»

Розкладіть у ряд 4-6 малюнків однієї чи кількох лексичних тем, ознайомте дитину з правилами гри.

Коли ви скажете «ніч» - дитина заплющує очі; по­чувши слово «день» - розплющує їх та виконує за­вдання.

1. Дитина запам'ятовує наявні малюнки, потім називає, якого із зображених предметів не стало (на­приклад: стілець, шафа, ліжко, стіл\ не стало шафи).

2. Дитина запам'ятовує зображення та їх розташу­вання, потім розкладає малюнки так, як вони лежали раніше.

«Знайди відгадку»

Заздалегідь доберіть малюнки та розкладіть їх пе­ред дитиною в ряд.

1. Назвіть ряд ознак певного предмета. Дитина знаходить відгадку серед малюнків (наприклад: круг­лий великий, гумовий, легкий... м'яч).

2. Назвіть ряд дій. Дитина знаходить відгадку (на­приклад: шумить, сигналить, їде, везе, мчить... ма­шина).

3. Гру можна провести без використання малюнків, зважаючи на особистий досвід дитини (соковите, рум'яне, смачне, солодке, стигле... яблуко).

4. Дитина самостійно добирає ознаки (дії) до предмета, а ви відгадуєте.

«Що до чого?»

Дорослий заздалегідь добирає малюнки, які мож­на об'єднати в пари за певною ознакою (родо-видова належність, колір, форма, величина, призначення тощо).

1. Дитина уважно розглядає запропоновані ма­люнки, відкладає їх парами, аргументує свій вибір (наприклад: ялинка - береза (це дерева), сукня - светр (це одяг), шафа - стіл (це меблі)).

2. Дорослий називає слово, а дитина знаходить серед запропонованих пару (повітряна кулька - ка­вун (ці предмети круглі)).

3. Гра проводиться без використання малюнків, зважаючи на особистий досвід дитини (огірок - ли­сток (ці предмети зеленого кольору)).

«Ланцюжок»

Доберіть предметні малюнки: кіт, курка, морква, сукня, білка, складіть купкою. Почергово показуючи малюнки, ви називаєте слова: миша, яйце, заєць, дівчинка, горіх. Дитина, установивши зв'язки між ма­люнком та словом, запам'ятовує почуте. Ви мовчки почергово демонструєте малюнки. Дитина називає відповідні асоціативні слова (кіт - миша, курка - яйце, морква - заєць, сукня - дівчинка, білка - горіх).

Корисно проводити ігри на природі, збагачуючи знання дошкільнят про навколишній світ. Доцільно спонукати дітей до розповідей про те, як минув день у дитячому садочку, у які ігри грали, про що цікаве дізналися, кого чи що бачили на прогулянці. Нехай малюк поділиться враженнями від пере­глянутого мультфільму чи прочитаної йому казки. Щодня дитина має почути від вас чи то казку, чи байку, оповідання або вірш. Вивчайте із малюком напам'ять поетичні мініатюри, відгадуйте загадки, повторюйтескоромовки, чистомовки, домовлянки, аналізуйте разом зміст прислів'їв і приказок. Така комплексна робота дасть змогу досягти позитивних результатів.

Продовжуйте активно шукати відповіді на проб­лемні запитання, розвивайте в малюка пізна­вальний інтерес, допитливість.

Пам'ятайте, що навчання дитини мов­лення не може грунтуватися на простих од­нозначних і готових рецептах. Його кінце­вий успіх багато в чому визначиться вашим творчим підходом до запропонованого ма­теріалу. Не сподівайтеся на швидкий ефект у навчанні, адже малюк тільки-но починає ознайомлюватися з рідною мовою.

Отже, шановні батьки, від вас залежить майбутнє ваших дітей. Ви маєте набратися терпін­ня, зацікавити дитину і таким чи­ном залучити її до цілеспрямованої роботи. Тільки у співпраці з дити­ною ви зможете досягти бажано­го: навчити відрізняти правильну звуковимову від дефектної, сфор­мувати навички самоконтролю за власним мовленням, збагатити словниковий запас, удосконалити зв'язне мовлення, розвинути увагу, пам'ять, інтелект, підготувати до успішного навчання у школі.

Сподіваюся, що запропоновані методичні поради допоможуть вам у творчому пошуку, і ваша робота стане цікавішою та продук­тивнішою, а заняття з використанням пода­ного матеріалу принесуть вам і вашій дити­ні цікаві та корисні моменти спілкування.

Збірка консультацій логопеда батькам та вихователям

Консультація для батьків «Як організовувати логопедичні заняття вдома»